безгрішний

безгрішний
I -а, -е.
1) Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний. || Чистий, невинний.
2) Який нічого не робить (не зробив) супроти релігійної, церковної моралі.

II -а, -е, розм.
Який не має грошей.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "безгрішний" в других словарях:

  • безгрішний — 1 прикметник безвинний безгрішний 2 прикметник без грошей розм …   Орфографічний словник української мови

  • безгріховний — а, е. Те саме, що безгрішний I …   Український тлумачний словник

  • безгрішність — ності, ж. Абстр. ім. до безгрішний I …   Український тлумачний словник

  • безгрішно — Присл. до безгрішний I …   Український тлумачний словник

  • негрішний — а, е. Який не зробив нічого поганого, ні в чому не винний; безгрішний …   Український тлумачний словник

  • невинний — 1) (який не має за собою вини), без(не)винний, невинуватий, безгрішний; правий (перев. у протиставленні зі сл. винуватий , неправий / у складі присудка); чистий (перев. у складі присудка) 2) (про людину, а також зі сл. душа , серце й под. який не …   Словник синонімів української мови

  • праведний — а, е. 1) Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. || Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам. || у знач. ім. пра/ведний, ного, ч. Той, хто дотримується заповідей, моральних… …   Український тлумачний словник

  • святий — I 1) (який, за християнською релігією, провів життя у служінні Богові), пресвятий, трисвятий, праведний, преподобний; безгрішний, безгріховний (який не зробив нічого супроти релігійної моралі) 2) ім. праведник, праведний, преподобник, преподобний …   Словник синонімів української мови

  • справедливий — I 1) (базований на справедливості, правді, який має обґрунтовані підстави), законний, слушний, правий, праведний, правдивий Пор. безсторонній 2) (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується… …   Словник синонімів української мови

  • непорочний — а, е. 1) Морально чистий, ні в чому не винний; безгрішний. || Власт., притаманний морально чистій людині. 2) Незайманий, невинний. || перен. Який має природний вигляд; ніким не змінений, не порушений …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»